Гадкувати, -ку́ю, -єш, гл. Размышлять, раздумывать. Він тогди не каже нічо, лиш собі гадкуїт.
Змовлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. змо́витися, -влюся, -вишся, гл. Уговариваться, уговориться, условливаться, условиться. Драм. 310. Змовлялись, завтра як до бою достанеться їм приступить. Почали ми змовлятись, як двері відчинити Катрі і як їй вийти. Так змовлялися три товариші.
2) Сговариваться, сговориться (свадебн, обрядъ). У суботу змовлялись, а в неділю вінчались.
Лу́чка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лука. 2) Низка, одна нанизанная нить чего-либо (бусъ, грибовъ и пр.). 3) Узорчатое ожерелье изъ разноцвѣтныхъ монистъ.
Луч-Луч! меж. Крикъ доильницы, отгоняющей теленка отъ коровы.
Напали́ти, -ся. Cм. напалювати, -ся.
Підгожати, -жа́ю, -єш, сов. в. підгоди́ти, -жу, -диш, гл. Подряжать, подрядить. Жиди підгожають жито возити до Київа.
Поясняти, -ня́ю, -єш, сов. в. поясни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Объяснять, объяснить.
Пранцюватий, -а, -е. 1) Зараженный сифилисомъ.
2) Бранное: негодный, мерзкій. Пранцюваті коні. Набрались пранцюватого духу.
Сак, -ка, м. Рыболовный снарядъ: сакъ. Части его: конусообразный мѣшокъ изъ сѣти — саківно, острый конецъ его — ґоґовник, выше послѣдняго-ошийок, самая широкая часть — черево, само отвертіе — горло; при отверстіи мѣшокъ надѣтъ на деревянную дугу — дугу, концы душ удерживаетъ на извѣстномъ разстояніи веревка — попруга, на которую надѣта остальная часть края сѣти; отъ средины по́пруги и до ґоґо́вника черезъ дугу идетъ другая дуга — облук, который держитъ сѣть растянутой: деревянная палка, къ которой привязанъ сак, наз. держак. сак до гоні́ння — сакъ, въ который вгоняютъ рыбу, вспугивая ее.
Ціпкор, ціпкур, -ра, м. Землеройка, Sorex.