Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ступиця

Ступиця, -ці, ж. Деревянная ловушка для звѣрей. О. 1862. II. 62.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУПИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУПИЦЯ"
Бабник, -ка, м. 1) Сосудъ, въ которомъ пекутъ баби. Cм. баба 21. 2) = бабинець. Подольск. г. Шейк.
Доторка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. доторкну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = доторкатися. Перенесу ключі не побрязкаючи, пробужу малого не доторкаючи. Мет. 26.
Жа́ти I, жну, жнеш, гл. Жать. Пора, мати, жито жати, — колос похилився. Мет. 21. Жало два женці. Ном., стр. 298, № 256. жа́ти на оди́н сніп. Жить въ согласіи. Забудь свою кривду і сим робом нахилиш свою сем'ю до одного діла, до одних думок і будете всі жати на один сніп. Г. Барв. 343.
Охмолостатися, -таюся, -єшся, гл. Привыкнуть, обойтить. Лубен. у.
Півколіщатко, -ка, с. 1) Полукругъ. 2) Узоръ въ видѣ полуколеса.
Побігачка, -ки, ж. 1) = побігайка. Рк. Левиц. 2) Поносъ. Рк. Левиц.
Поступний, -а́, -е́ Тотъ, при работѣ надъ которымъ можно быстро подвигаться впередъ. Це шитво поступне. Конст. у.
Приконеччя, -чя, с. Окончаніе, конецъ. Уся зіма була тепла, а приконеччя дуже холодне. Лебед. у. Приконеччя «Хмельнищини» П. А. Куліша. О. 1861. X. 136.
Рипотня, -ні, ж. Скрипъ постоянный.
Усеїда, -ди, об. Всеядный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТУПИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.