Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стукнути

Стукнути, -ну, -неш, гл. 1) Стукнуть. Стукнули, грякнули, як грім загремів. АД. 1. 23. Вийду на улицю, — гукну, підійду під оконце — стукну. Чуб. V. 170. 2) Ударить. Стукнувши кулаком об стіл. Стор. МПр. 44.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУКНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУКНУТИ"
Біснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Бѣситься, бѣсноваться, сумасшествовать. Бѣл.-Нос.
Бляск, -ку, м. Блескъ, сіяніе. Ясний місяць заглянув в віконця.... пішов бляск по всій хаті. Левиц. І. 8.
Гліг, глогу, м. = глід. Желех.
Запряга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. запрягти́, -жу́, -же́ш, гл. Запрягать, запрячь. Учений, а кобили не запряже. Ном. № 6058. Запріг коня вороного та й одвідав. Чуб. V. 661.
Коров'ярня, -ні, ж. = коров'ярка. Вх. Лем. 427.
Перепродати Cм. перепродувати.
Порозмантачувати, -чую, -єш, гл. Растратить, промотать (во множествѣ).
Унятливий, -а, -е. Внимательный. Став він.... ласкавий: мовчущий як перше, а унятливий, став піклуватий такий. МВ. ІІ. 153.
Фурчати, -чу, -чиш, гл. Шумѣть, жужжать. Фр. (Желех.).
Хустина, -ни, ж. = хустка. Рол. Од. 28. А де тая мережана шитая хустина? Шевч. Зв'яжи мені головоньку шовковою да хустиною. Ни. Ум. хустинка, хустинонька, хустиночка. Мет. 23, 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТУКНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.