Вихрещувати, -щую, -єш, сов. в. вихрестити, -щу, -стиш, гл. Крестить, окрестить иновѣрца.
Дошку́ркий, -а, -е. = дошкульний. Я ж думала, що нагаєчка не дошкурка, — як ударить, то разсядеться тіло й шкурка.
Єдна́нка, -ки, ж. 1) Примиреніе. Также и во мн.: їдна́нки. 2) Вознагражденіе за причиненный убытокъ.
Зацурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Связать что-либо при помощи палки (цу́рки), которая, скручивая веревку, укорачиваетъ ее и затягиваетъ такимъ образомъ связку. 2) Запросить (дорого). Як що не дуже багато будуть гарувати... там рублів п'ять, ну, хоть і десять, то вже давайте, а як що зацурують як дурень за батька, то йдіть у друге місто.
Какати, -каю, -єш, гл. Испражняться. На ледачій ниві трава не росте, а тільки собаки какають.
Крицевий, -а, -е. Стальной.
Носичок, -чка, м. Ум. отъ ніс.
Посвистати, -щу, -стиш, гл. Посвистать. Виїхав на улицю, посвистав, уже він своєї миленької не застав. Коло тебе нагаєчка посвище.
2) Политься, ударить струей. Так кров і посвистала з руки.
Проступок, -пку, м.
1) Прегрѣшеніе, вина. Перед Господом Богом грішимо всілякими проступками, — всілякими гріхами. Підвести кого на проступок.
2) Проходъ. Він мені що далі, то все більше проступку не дає, а я втікаю, ховаюсь од його.
Роззувати, -ва́ю, -єш, сов. в. роззу́ти, -зу́ю, -єш, гл. Разувать, разуть, снимать, снять обувь. Ой у мене в огороді зозуля кувала, — бодай малий не діждав, щоб я тебе роззувала. Найми собі хлопця та маленького, щоб він тебе роззував молоденького. Як же роззули чоботи й онучі, то й знайшли зашитих аж пять золотих.
2) — о́чі. Взглянуть внимательно?
