Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

струп

Струп, -пу, м. 1) Струпъ. Чує муха де струп, туди й летить. Чуб. І. 268.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУП"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУП"
Бамбух, -ха, м. Желудокъ. Вх. Лем. 389; желудокъ коровы. Вх. Уг. 226.
Борсуків, -кова, -ве = борсучий Борсукове сало. ЕЗ. V. 171.
Бредня, -ні, ж. Бредни, враки, вздоръ. Усе бредня, що люде кажуть. Ном. № 5323.
Де́лебі нар. = Да́лебі.
Крумкати, -каю, -єш, гл. = крамкати. Вх. Лем. 428.
Орапник, -ка, м. = гарапник. Козелец. у.
Погодувати, -ду́ю, -єш, гл. 1) Покормить. ЗОЮР. І. 147. Погодуй, положи, та хоть вп'ять побіжи. Чуб. V. 682. 2) Вскормить (многихъ). Ой як я живу, як я горюю, я своїх діточок не погодую. Мет. 248. Ох, милосердний Творче і всі святії отці, поможіть мені малих діток погодувати, із їх розума да й діждати. КС. 1884. І. 31. 3) Откормить (многихъ). Погодуєм... кабани. Рудч. Ск. II. 26.
Погромити, -млю, -миш, гл. Разгромить.
Попенько, -ка, м. Ум. отъ піп. О. 1862. IV. 29.
Татарва, -ви, ж. соб. Татары.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРУП.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.