Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вузісінько нар. Совершенно узко.
Гусь IІ, -сі, ж. 1) Гусыня. Аж там пливе гусь: Помагай-біг, біла гусь! Лукаш. 142. Мудрий мудрець гуссю ореть. (Загадка: письмо). Ном. стр. 303, № 473. Чаше употребляется во мн. ч.: гу́си — гуси, самки и самцы. Чи то гуси кричать, чи лебеді ячать. Макс. (1834) 5. 2) мн. гу́си. Родъ игры. КС. 1887. VI. 482; Ив. 58. 3) Гусе́й підпуска́ти. Врать, пускать сплетню. Ном. № 13821. Ум. Гу́сонька. Всі гусоньки на став полетіли. Грин. Ш. 628.
Ґа́вити, -ся, -влю, -ся, -виш, -ся, гл. Ротозѣйничать. (Залюбовск.).
Заваджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = і заважати.
Насонник, -ка, м. Подсолнечникъ. Лохвиц. у. Слов. Д. Эварн.
Обваритися, -ся. Cм. обварювати, -ся.
Позлітка, -ки, ж. 1) Позументъ. Уман. у. Cм. позлотка. 2) Сусальное золото. Грин. III. 507.
Поперетиратися, -раємося, -єтеся, гл. То-же, что и перетертися, но во множествѣ.
Слабий, -а, -е. Больной. На ліжку лежала слаба. Левиц. Пов. 288. Дитина у його дуже слаба, мабуть умре. Канев. у. Батько слабий лежить. Канев. у., Ум. слабенький, слабе́сенький.  
Тудийка, тудіка, нар. Вотъ туда. Вх. Зн. 10.