Глаголати, -лаю, -єш, гл. Говорить, глаголать. Колись будем і по свойому глаголать, як німець покаже.
Дзиз, -за, м. Оводъ. Січеться в вічі дзизом. Він ди́виться на ме́не дзи́зом. Онъ волкомъ на меня смотритъ, непріязненно смотритъ. Чи не наробив я часом якого бешкету в хаті під п'яну руч, бо щось дзизом усі дивлються на мене.
Дру́хна, -ни, ж. = дружка.
Засма́жувати, -жую, -єш, сов. в. засма́жити, -жу, -жиш, гл. Поджаривать, поджарить въ маслѣ. Засмаж грибків на снідання.
Напастува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Нападать, задѣвать, зацѣплять. Не напастуй, не напастуй, суча дочко.
Натиня, -ні, ж. Стебель, ботва (картофельная).
Потенетити, -чу, -тиш, гл. При покраскѣ: покрыть легкимъ просвѣчивающимъ слоемъ краски. Потенетив сяк-так стіл хварбою. Позолота така — потенетив та й годі.
Родини, -дин, ж. мн.
1) Рожаніе, роды.
2) Празднество по случаю родин. Ирод на свої родини бенкет справив. Ум. роди́нки.
Роз'їздка, -ки, ж. 1) Разъѣздъ. 2) Объѣздъ, рекогносцировка. Запорожці посилали в степи на роз'їздку козаків. Ум. роз'їздочка. А в середу роз'їздочка.
Цехмистер, -тра, м. Цехмейстеръ. Цехмистер шевський. Тут всякиї були цехмистри і ратмани, і бургомистри.