Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Близець, -зця, м. = близнюк 1. Она мава блисьці (два хвопці). Гн. I. 122.
Вороння, -ня, с. соб. Вороны. А вороннє клює-щипле личенько козаче. Хата. 17.
Грома́дити, -джу, -диш, гл. Сгребать (о сѣнѣ, скошенномъ хлѣбѣ, горящихъ угольяхъ). Пійшли сіна громадити. Рудч. Ск. I. 80. Кочергою жар громадила. О курахъ: гресть лапами. На улиці півничок громаде. Мет. 122.
Дзюрча́ння, -ня, с. Журчаніе.
Дрясува́ти, -су́ю, -єш, гл. Топтать. Ой як же вийшла Божая мати да на крижові стала: кулі вертала, кіньми дрясувала, воювати не дала. Млр. л. сб. 188. Cм. ґрасувати.
Задзюри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Политься струей. Харьк.
Ми́рта, -ти, ж. Миртъ. Коло тераси цвітуть померанці, мирти. Левиц. І.
Примісити, -шу́, -сиш, гл. Примѣсить.
Теленка, -ки, ж. Пастушья свирѣль изъ бузины или вербы безъ боковыхъ дырокъ. Шейк. Желех. Ум. теле́ночка. Гол. І. 226.
Уздовж нар. Вдоль, въ длину. Та вздовж, та вшир. Рудч. Ск. І. 6. Вздовж байдака.... похожає. Шевч. 50. Ой іде чумак уздовж улицею. Н. п.