Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

струг

Струг, -га, м. 1) Стругъ, скобель. Шух. 260. Вас. 164. Ні стругом не встругати, ні сокирою не врубати. Грин. І. 237. Баштанник сидів коло куріня і щось стругав стругом. Левиц. Пов. 227. 2) Рыба форель, Salmo fario. Вх. Пч. II. 20. Ум. стружо́к, струженько. Вас. 178.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУГ"
Ара́п, -па и ара́пин, -на, м. 1) Аравитянинъ, арабъ. Желех. 2) Негръ. 3) Человѣкъ со смуглымъ цвѣтомъ лица. 4) Грязный, запачканный человѣкъ.
Відліж, -жі, ж. = відлига. Вх. Зн. 7.
Віно, -на, с. Приданое. З віком дівці не сидіти. Ном. № 8979. Старости відказують: «Нам тільки душу саму треба, а віна ніякого». Г. Барв. 517.
Гамела, -ли, об. Толстый, неповоротливый человѣкъ. Ном. № 13950.
Зави́лювати, -люю, -єш, гл. Заискивать, вилять передъ кѣмъ нибудь.
Знаючий, -а, -е. Знающій. От волохи: ті знаючі! усяке зілля зна від чого воно, нащо — знаючі дуже! Канев. у.
Підмет, -ту, м. 1) Грядка. Шух. І. 164, 112. 2) Конопляникъ. Вас. 199. Ум. підметець.
Повнурюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Погрузиться, углубиться (о многихъ). Всі повнурювались у книжку і нічичирк. Св. Л. 163.
Порозметувати, -тую, -єш, гл. 1) Разбросать (во множествѣ). 2) Разорвать (во множествѣ).
Сплинути, -ну, -неш, гл. = спливти. Ой втонула дівчинонька, втонула, іно хусточка китаєва наверх сплинула. Чуб. V. 368.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРУГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.