Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Близісінький, -а, -е. Совершенно близкій, близехонькій.
Бовгар, -ра, м. Болгаринъ. К. МБ. XI. 154.
Вичубити, -блю, -биш, гл. Выдрать за волосы. Доладу його вичубив. МВ. (КС. 1902. X. 155).
Гардаджій, -джія., м. Мастеръ, устраивающій гард 3. МУЕ. I. 43, 36.
Дри́шля, -лі, дри́шня, -ні, ж. = дрисля.  
Капарний, -а, -е. Жалкій. Желех.
Ковалів, -ле́ва, -ве Принадлежащій кузнецу. Проїжджаючи мимо ковалеву хату. Шрам одрізнивсь. К. ЧР. 203. ковале́ва горілка. Названіе водки, которую пьютъ на крестинахъ. Мил. 24.. Cм. коваль 3.
Плечинда, -ди, ж. Родъ пироговъ или ватрушекъ — съ творогомъ или тыквой. Св. Л. 11. Cм. плачинда.
Покалятися, -ля́юся, -єшся, гл. Испачкаться, запачкаться.
Посувати, -ва́ю, -єш, сов. в. посунути, -ну, -неш, гл. 1) Подвигать, подвинуть. Посувай колоду далі. Харьк. Посунувши хліб, що завсегда лежить на столі, к покутю, сів на лавку. Кв. 2) Идти, пойти, отправляться, отправиться. Кобиляча голова посунули з хати. Чуб. II. 66. Насуне бриль на мб, так собі й посуне з хати. О. 1861. X. 28. Готово! парус роспустили, посунули по синій хвилі. Шевч. 441.