Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заяло́зений, -а, -е. Засаленный.
Зрешілий, -а, -е. Трухлый. Дерево зрешіле. Вх. Лем. 421.
Кумась, -ся, м. Ум. отъ кум.
Напозича́тися, -чаюся, -єшся, гл. 1) Набрать взаймы. Ніхто вже не дає: у всіх напозичалися. Харьк. 2) Надавать взаймы. Напозичав людям багато, та як то люде оддаватимуть. Харьк.
Напшо́тити, -шо́чу, -тиш, гл. = напсетити.
Подоповняти, -ня́ю, -єш, гл. Дополнить (во множествѣ).
Покалічити, -чу, -чиш, гл. Искалѣчить (многихъ). К. ЧР. 358. А він в кущах ноги покалічив. Рудч. Ск. II. 160.
Помаршалкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть предводителемъ дворянства.
Примирок, -рка, м. прими́ря, -р'я, с. Перемиріе, примиреніе. АД. II. 103. Посли пославши, просить примир'я. Єв. Л. XIV. 32. Із бусурменським салтаном примир'є мали. Макс.
Цятований, -а, -е. = цяткований.