Білявиця, -ці, ж. = білявина. Та де ж моя білявиця, що і не видаю.
Любе́ць, -бця́, м. 1) = люби́сток. Чи ти мене, моя мати, в любцю не купала, що ти мені, моя мати, долі не вгадала. 2) Милый. Ой як любця не любити, коли очки чорні!
Пам'ятливий, -а, -е. 1) = памяткий. Хивря пам'ятлива, не забула нічого. Вже й виріс, а такий тобі пам'ятливий що й Господи. 2) Памятный, незабвенный. Україно моя мила, краю пам'ятливий.
Поринати, -на́ю, -єш, гл. Нырять. На ставі пишно лебідь плив, а гуси сірії край його поринали. Любо місяцю з зорями в воду поринати.
Порошно нар. Посыпано, усыпано (пылью, мукой и пр.). Де борошно, там і порошно.
Посторонок, -нка, м. Постромка. В чіпці уродився, а на посторонку згине. В коляску запрягли дванадцятеро коней, по парі впростяж, перевивши хомути і посторонки стьожками. Ум. посторо́ночок.
Ростовпитися, -плюся, -пишся, гл. Раздаться, раздвинуться. Ростовптеся на люде, пропустіть старого уперед.
Стригавка, -ки, ж. Трясина.
Тютюняка, -ки, м. Ув. отъ тютюн. Табачище.
Упаскуджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. упаскудитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Загаживаться, загадиться, выпачкиваться, выпачкаться.
2) Испражняться, испражниться. (Чорт) на припічку впаскудився такою смолою, що й досі смердить на всю хату.
