Вимова, -ви, ж.
1) Выговоръ, произношеніе.
2) Обусловленное договоромъ добавочное вознагражденіе. Вимова така: окромі грошей, одежа й харч.
3) Отговорка. Ум. вимовка. Ти береш тридцять рублів, а вимовна яка есть у тебе? Хоч свита або що?
Ділни́к, -ка́, м. Дѣлецъ. Ділника і діло боїться.
Змочувати, -чую, -єш, сов. в. змочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Смачивать, смочить, измачивать, измочить. Змочувала холодною водою засмажені Прісчині уста. Який Бог змочив, такий і висушить. Ні дощик його не змоче.
Немний, -а, -е. Непроворный, неповоротливый. Яка ти немна.
Огвара, -ри, ж. Что-либо огромное, очень большое. Корова — огвара.
Оголони, -нів, м. мн. У лошадей на деснахъ пузыри, опухоли.
Принижити Cм. принижувати.
Пришкинтати, -таю, -єш, гл. = пришкандибати.
Сажавка, сажалка, -ки, ж. = сажавка. Сажалка була, — калина кругом понависала так рясно, як дівочі сльози. Викопали сажалку.
Тримбіта, -ти, ж. = трембіта. На полонині грає в тримбіту там вівчарь.
