Брусся, -ся, с. соб. отъ брус.
Враженя, -няти, с. = вражча. Жиденята-враженята. беруть з хати котенята.
Зарі́бний, -а, -е. Живущій заработками; нанимающійся. Я чоловік зарібний.
Люлочник, -ка, м. Раст. Oenothera bienis.
Налабзю́кати, -каю, -єш, гл. Напопрошайничать.
Потирати, -ра́ю, -єш, сов. в. потерти, -тру, -тре́ш, гл.
1) Тереть, потирать, потереть. Ученики його їли колосся, потерши в руках. Чи не висять рушнички нам потерти ручки? Не лучче б нам з ляхами... мирно пробувати, аніж пійти лугів потирати, своїм тілом комарів годувати. потирати руни об ко́го. Помыкать кѣмъ. Досталося ледачому руки потирати. Барили воду з нас ледачі дуки і потирали об козацтво руки.
2) Разбить. Буком узяв, потер горці до жука.
Пригальмувати, -му́ю, -єш, гл. Притормозить.
Увірувати, -рую, -єш, гл. Увѣровать. І чудесам твоїм увірують на світі твої малі убогі діти.
Усочок, -чка, м. Ум. отъ ус.
Швендяння, -ня, с. Шлянье, бродяжничество. Швендяння змалку по дворах.
