Водити, -жу, -диш 1) Водить. А там милий по садочку ходить, свою милу за рученьку водить. Не мені вас, братця, на ляха водити, не мені тепер старому булаву носити. Водить очима, неначе злодій по ярмарку. 2) Одѣвать. Що ти мене як старця у драному водиш? Ликом в'язаний, у ликах ходе та й всіх у ликах воде. Ой дівчина гордовита козака любила й у тоненьких сорочечках по буднях водила. 3) Тянуть дѣло, водить. Довго він тебе водитиме!
Гора́ння, гора́ти и пр. Cм. Орання, орати и пр.
Гри́мну́ти, -ну, -неш, гл. = Грімнути.
Далечиня́, -ні́, ж. Даль. Не яка там далечиня. Сохну, чахну в далечині, всяк день уміраю.
Дря́пання, -ня, с. Царапаніе.
Жи́тнище, -ща, с. Поле гдѣ была посѣяна рожь.
Кухенний, -а, -е. Кухонный.
Пообрівнювати, -нюю, -єш, гл. Обравнять (во множествѣ).
Пообсмолювати, -люю, -єш, гл. Осмолить (во множествѣ).
Ременик, -ка Ремешекъ.