Ду́рність, -ности, ж. Глупость. А все то дурність робе. Молодість — буйність, а буйність — дурність.
Зату́льщина, -ни, ж. Пошлина съ котла на винокуренномъ заводѣ.
Зіпа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Кричать, орать. То піп дурний — нащесерце зіпає. 2) = зіхати 2 и 3. Курєтко туй-туй здохне; от іще зіпає ледві.
Кобза, -зи, ж.
1) Струнный музыкальный инструментъ. Сидить на могилі козак старесенький, у кобзу грає-виграває, голосно співає. Він усюди вештається та на кобзі грає. На речах — як на кобзі.
2) Рыболовный снарядъ изъ тонкихъ прутьевъ. Ум. кобзонька, кобзочка. В кобзоньку грає, гарно співає.
Кущуватий, -а, -е. Кустистый. Рідка пшениця, але ж кущувата за те.
Мрі́тися, мрі́юся, -єшся, гл. 1) = мріти. По степу росяному шлях мрівся. 2) Мерещиться, грезиться. Небозі сонечко мріється, — воно ж зрадніло, та й справді гріється.
Підстилатися, -лаюся, -єшся, сов. в. підіслатися, підстелю́ся, -лешся, гл.
1) Подстилаться, подослаться.
2) Заискивать, подлаживаться, подладиться подъ кого. Вже під його підстилались козаки й міщане.
Ройок, -йка, ройо́чок, -чка, м. Ум. отъ рій.
Руманець, -нця, м. Раст. Matricaria chamomyllata.
Чіпати, -па́ю, -єш, гл. Трогать. Не чіпай посліду на дорозі, бо як торкнеш, буде смердіти.