Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стіночка

Стіночка, -ки, ж. Ум. отъ стіна.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТІНОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТІНОЧКА"
Анталю́з, -за, м. Серебряная монета, получившая, путемъ особыхъ пріемовъ владѣльца ея, чудесную силу возвращаться къ хозяину (въ нар. повѣрьяхъ). Чуб. ІІІ. 23. Cм. інклю́з.
Повиливати, -ва́ю, -єш, гл. Вылить (во множ.). А що попомучилась вона, що сліз повиливала над ними — Жати Божа! МВ. І. 45.
Поволитися Cм. поволятися.
Подала, -ли, ж. Замужняя женщина, любезничающая съ парнями. Шух. І. 33.
Поливальниця, -ці, ж. 1) Поливальщица. Лохв. у. 2) Лейка. Лохв. у. Херс.
Понабудовувати, -вую, -єш, гл. Настроить (во множествѣ).
Рейвах, -ху, м. Суматоха, плачъ.
Росий, -а, -е. = русий. О. 1862. IV. 8. Розчеши росу косу. О. 1861. XI. Св. 46.
Скребтися, -буся, -бешся, гл. Чесаться.
Тетерук, тетерюк, -ка, м. = тетервак. Н. Вол. у. Глухий, як тетерук. Ном. № 8556.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТІНОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.