Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стіль

Стіль, стелі, ж. = стеля. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТІЛЬ"
Гаряч, -чу, м. Сбитень. Дуже змерз був, а як напився гарячу, то й зігрівся. Екат. (Залюб.).
Дри́ґа́ння, -ня, с. Быстрое движеніе ногою; судорожное подергиваніе членовъ.
Дрови́на, -ни, ж. Полѣно дровъ. Треба, шоб гола піч ніколи не була, класти на ніч у неї дровину. ХС. ІІІ. 50.
Злосливість, -вости, ж. Злость, злоба, злобность.
Инбирець, -рцю, м. Ум. отъ инби́рь.  
Клубочок, -чка, м. Ум. отъ клубок.
Насмішити, -шу́, -ши́ш, гл. Насмѣшить. Мнж. 4.
Порозшарпувати, -пую, -єш, гл. Растерзать (во множествѣ).
Призвісливий, призвісний, -а, -е. Предвѣщающій. Павлогр. у. Сич — се призвісне. Волч. у.
Угляр, -ра, м. = вугляр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.