Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стійчик

Стійчик, -ка, м. 1) Караульный, часовой. Тогді стійчики, що замку стерегли, і застукали їх оттут у лозах. ЗОЮР. І. 135. 2) Дежурный десятскій при волостномъ правленіи. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТІЙЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТІЙЧИК"
Гилка, -ки, ж. = гілка. 1) Вѣтка. 2) Палка для подбиванія мяча. 3) Родъ игры въ мячъ. Гуляти в гилки. Левиц. І. 347.
Здих, -ху, м. Издыханіе. Нема на вас здиху. Ковел. у.
Кахляний, -а, -е. = кахельний.
Навпере́д нар. 1) Впредь. 2) Впередъ, ранѣе. Я навперед снігу дрова з лісу привіз. Камен. у.
Нагорі́ти Cм. нагоряти.
Півтораста числ. Полтораста. А й у тому суденці півтораста молодців. Чуб. V. 952.
Попідлатувати, -тую, -єш, гл. Починить, подложивъ заплаты (во множествѣ).
Приглядіти Cм. приглядати.
Пробілювати, -люю, -єш, сов. в. пробілити, -лю́, -лиш, гл. Чистить, очистить кожу шкафою (у кожевниковъ). Шух. І. 254.
Торок I, -ку, м. 1) Кромка. Гол. Од. 21. 2) Кусокъ полотна съ бахромой, прикрѣпленный къ навою; къ каждой нити бахромы прикрѣпляется нить навиваемой основы. Чуб. IV. 96. Вас. 167. Шух. І. 259. 3) мн. тороки. Бахрома (напр. на платкѣ). Гол. Од. 77. Шух. І. 124, 132. Білі рушники — шовкові тороки. Н. п. Камен. у. Ум. торочок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТІЙЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.