Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стиски

Стиски, -ків, м. 1) Стѣсненіе, сжатіе въ груди, удушье. Мил. 12. КС. 1893. VII. 80. Уроки.... стисками стискали. Мнж. 152. Як кашель або стиски їх вночі хоть трохи турбували. Мкр. Г. 68. 2) Родъ ножницъ для стрижки овецъ, безъ колецъ для пальцевъ. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТИСКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТИСКИ"
Бузов'Я, -яти, с. = бузув'я. Ум. бузов'ятко.
Буйно нар. Крупно, сильно, буйно. Сад ріс собі на волі дико і буйно. Левиц. Пов. 191. Що буйниї вітри буйно повівають. Чуб. V. 570. Буйно конем по вулиці проїзжав. АД. І. 189.
Верхняк, -ка, м. 1) Верхній жерновь въ мельницѣ. 2) Часть гончарнаго круга (Cм.). Вас. 179. Шух. І. 260 — 262. 3) Верхній слой скирды. 4) Дека въ струнномъ музыкальномъ инструментѣ (кобзѣ, торбанѣ). КС. 1882. VIII. 282; 1892. ІІІ. 382. 5) Металлическая крышка курительной трубки. Чіпка одкрив верхняк, потяг люльку, — огонь осіяв сіни. Мир. ХРВ. 306. 6) У гребенщиковъ: верхушка рога. Вас. 163.
Віз, воза, м. 1) Возъ, телѣга. Род. мн. віз и возів. Чуб. VII. 401. Части воза: снасть, ящик, колеса, голоблі или війя съ ярмом (Cм. все это Рудч. Чп. 249—250). Треба, як п'ятого колеса до воза. Ном. 9811. Привезено сіна тридцять віз. Екатер. у. віз літерняк. Cм. літерняк. 2) Созвѣздіе Большой Медвѣдицы. Грин. І. 1. Мнж. 148. Віз на небі вниз повертавсь. Котл. Ен. VI. 20. Глянув на зорі, аж Віз уже докочується геть-геть. Кв. 3) Родъ карточной игры: свои козыри. КС. 1887. VI. 465. підвезти воза, візка. Поддѣть, сдѣлать неожиданную непріятность. Ум. візок, возик, візочок, возичок.
Дога́нка, дога́нонька, доганочка, -ки, ж. Ум. отъ догана.
Жаде́н Ii, -дна́, -е = жадни́й. Не жаден ні хліба, не жаден ні грошей. Н. Вол. у. На копійку не жаден. Св. Л. 188.
Малюва́ти, -люю, -єш, гл. 1) Писать (красками), живописать; рисовать. Не такий страшний чорт, як його малюють. Ном. № 4233. 2) Красить, малевать, расписывать. Ой там на горі, малювали малярі, малювали, рисували чорні брови мої. Чуб. V. 15. 3) Изображать. Ользі здавалося, що той вечір буде якийсь не простий, буде такий веселий, яким його малювала її молода фантазія. Левиц. Пов. 141. 4) Оставлять знаки отъ ударовъ. Нагай малює вдовж жидівську спину. Шевч. 136.
Перезв'янка, -ки, ж. Участница перезви. Маркев. 147. Грин. III. 452. Перезв'янки-коханки, будьте ж ви веселенькі. Макс.
Сніжити, -жить, гл. безл. Снѣжить, идти снѣгу. Вх. Уг. 268.
Стягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. стягтися, -гнуся, -нешся, гл. 1) Стягиваться, стянуться. 2) Худѣть, похудать. Обоє старі із журби так уже стяглися, що аж злягли. Кв. І. 105. 3) Собираться, собраться со средствами, съ деньгами. Стяглись на ту скотинку у велику силу. Рудч. Ск. II. 142. 4) Стаскиваться, стащиться (съ мѣста). Стягтись, та поволоктись: казав чоловік, маку дам. Ном. № 10891. 5) Ссориться, поссориться. З салдатом — не з своїм братом, не стягайся. Ном. № 805. 6) Казаться, показаться долгимъ, продолжительнымъ. Перше їхати не стяглеся, а тепер ось як протягнеться. Радом. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТИСКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.