Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стидко

Стидко нар. Стыдно, постыдно. Стидко, бридко Яремою зваться, а Ярема: «Гов!». Ном. № 6285.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТИДКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТИДКО"
Байкарь, -ря, м. Баснописецъ. Желех.
Відроджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. відродитися, -джуся, -дишся, гл. Возрождаться, возродиться.
Комірниця, -ці, ж. Квартирантка. Вх. Зн. 27.
Нагу́л, -лу, м. 1) Жиръ у скота. 2) Приволье. Дід Семен як поживе ще у нагулі сторожем на хуторі, то помолодшає. Волч. у.
Підручник, -ка, м. 1) Помощникъ, подчиненный. Проходив він із своїми підручниками мимо козацької купи. К. ЧР. 314. 2) мн. Перила. В оттаких великих хатах добре ходити, скрізь підрушники, шоб часом не впасти. Черк. у.
Сіверко, сіверно, нар. Холодно. Сіверко на дворі.
Скосити, -ся. Cм. скошувати, -ся.
Тертичник, терти́шник, -ка, м. Пильщикъ досокъ. Вас. 205. Ум. терти́чничок.
Торгати, -гаю, -єш, гл. Дергать. Шейк. Вітер віконниці торгає на негоду. Харьк.
Цвак, -ка, м. Валочка въ ткацкомъ челнокѣ, на которую надѣвается шпулька съ нитками. Мнж. 121.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТИДКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.