Де́жма, -ми, ж. Извѣстная доля урожая, улова и пр., отдаваемая работающими хозяину поля, воды и пр. (отъ молд. «дежма» — десятина).
Добря́чий, -а, -е. Очень добрый, очень хорошій. Всі царства Божого йому жадають, такий добрячий був чоловік. Добрячі були люде покійнички. Каміння ще добряче. Добрячий таки ярмарок був. Добрячу таки бійку спинили.
Заста́вити, -ся. Cм. заставляти, -ся.
Костричуватий, -а, -е. Имѣющій много кострики. Костричувате прядіво.
Люзо́ванець, -нця, м. У гребенщиковъ: названіе верхушки рога.
Певність, -ности, ж.
1) Вѣрность. Скажи мені, серце моє, чи будеш, ти певна? На що ж тобі, мій миленький, той певности знати, коли будеш тую нічку в степу ночувати?
2) Увѣренность. Дає Господь їм певність і безпечність.
Підопліка, підо́плічка, -ки, ж. = підіплечка.
Позагашувати, -шую, -єш, гл. Погасить, потушить (во множествѣ).
Токмачити, -чу, -чиш, гл. = товкмачити.
Чотки, -ток, ж. мн. Четки. Перехрестився, чотки взяв.