Виголос, -су, м. Произношеніе; выраженіе.
Горі́ше нар. = Горійше. Ой горе, горе калині при долині, а ще й горіше сироті на чужині.
Джиґу́н, -на́, м. 1) Повѣса; ловеласъ. Ой джиґуне, джиґуне, який ти ледащо. Ой джиґун, джиґун, джиґунець, який гарний молодець. 2) Родъ кушанья изъ сирівцю. Зварила мені мати джиґуна, наївсь, та все пити хочеться. 3) = Джоґан. Ум. Джиґуне́ць.
Животи́нник, -ка, м. Гуртовщикъ, скупщикъ скота на убой. Із крамарями, із щетинниками, із животинниками балакаєш.
Задера́чка, -ки, ж. Задравшаяся кожа надъ ногтемъ, заусеница.
Писачка, -ки, ж.
1) Ум. отъ писака. Писала писачка, читає собачка.
2) Заостренная палочка для расписыванія подошвы узорами.
Попини, -пин, ж. мн. Названіе узора для вышивки: човники з полинами.
Спіж, -жу м., спіжовий, -а, -е. = спиж, спижовий. Спіжові гармати.
Степліти, -лію, -єш, гл. Потеплѣть.
Туркотання, -ня, с.
1) Воркованіе.
2) Ворчаніе.
3) Толкованіе одного и того же.
4) Стукъ.
