Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Галушечка, -ки, ж. Ум. отъ галушка.
Колокільце, -ця, с. Бубенчикъ? А-а люлечки! шовковії вірвечки, золотії бильця, срібні колокільця, мальована колисочка: засни, мала дитиночка! Макс. (1849). 105.
Ля́гови, -гов, ж. мн. Время, когда ложатся спать. По Різдві сижу я одного вечора, так вже у пізні лягови, пряду. МВ. ІІ. 14. Не діло діялось у пізні лягови, — ніде а ні телень. Лебед. у.
Настягатися, -га́юся, -єшся, гл. 1) Набраться съ нѣкоторымъ затрудненіемъ (о многомъ). Настягалося рублів на кільки грошей. Мир. ХРВ. 59. 2) Насобирать, набрать (многое и съ трудомъ). Ви тут з матір'ю то сим, то тим боком настягаєтесь на зіму. Мир. ХРВ. 16. 3) Насобираться, сойтись (о людяхъ). Як де лучиться весілля, чи празник, чи що, то гостей настягається, що й голці не впасти. Св. Л. 201.
Повкривати, -ва́ю, -єш, гл. Укрыть, накрыть (многихъ, многое). Лягайте дітки, спати, а я вас повкриваю гарненько, щоб не померзли. Богодух. у. Ворохи (на току) швидче повкривайте, бо дощ находе. Харьк. у.
Привертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. приверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Поворачиваться, поворотиться къ чему, склоняться, склониться въ чему. Береза росте, розростається, лист до листонька привертається. Гол. І. 187. 2) Возвращаться, возвратиться. Нехай додому не вертається. Як же вона привернеться, то-то ж вона лиха набереться. Грин. III. 304. 3) Склоняться, склониться къ чему, кому, чувствовать, почувствовать склонность, влеченіе. Чуб. V. 549. Не привертається і не пригортається моє серце до його. Грин. III. 329.
Роспишнитися, -нюся, -нишся, гл. Пышно расцвѣсти. Ганя роспишнилась, як та троянда повна. Левиц. І. 227.
Сповенитися, -ню́ся, -тися, гл. Разлиться (о рѣкѣ). Там ся річка сповенила, туди не перейдеш. Гол. II. 433.
Супруга, -ги, ж. 1) Три или четыре пары воловъ, комплектъ, необходимый для плуга. Волів супруга добра. Сим. 227. 2) = супряга. Був у нового хазяїна свій плуг, а то вже в супруги йде, а дальш-дальш, уже й піший. Кв. Я зїм у супрузі. Камен. у.
Харсун, -на, м. 1) = борсук. Вх. Пч. ІІ. 6. О. 1862. II. 62.