Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стверджати

Стверджати, -джаю, -єш и стверджувати, -джую, сов. в. стверди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Утверждать, утвердить, подтверждать, подтвердить. Вони проповідували, а Господь слово стверджував услід ознаками. Єв. Мр. XVI. 20. Той ствердив, що Бог праведний. Єв. І. III. 33. Люблинську унію ствердив. К. ЦН. 255.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 200.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТВЕРДЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТВЕРДЖАТИ"
Доли́ти, -ся. Cм. доливати, -ся.
Жере́льце, -ця, с. 1) Ум. отъ жерело. 2) Горлышко бутылки. Черниг. у.
На́зирцем, на́зирці, нар. = назирком. Пішов він назирцем за Марусею. Кв. І. 22. Я за нею назирці до самих небожевих воріт. Левиц. Пов. 343.
Невільницький, -а, -е. Невольническій, рабскій.
Підкопувати, -пую, -єш, сов. в. підкопа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Подкапывать, подкопать. Ось підкопує, мовляли, під ним землю зрада. К. Псал. 23. 2)кого́. Подкапываться, подкопаться подъ кого, вредить, повредить кому. Свої своїх підкопували і чужому під ноги підвертали. О. 1862. III. 25.
Підпитувати, -тую, -єш, гл. Разспрашивать. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).
Підтравний, -а, -е. О косѣ: хорошо насаженная, по рукѣ. Мнж. 189.
Подоганяти, -ня́ю, -єш, гл. Догнать (многихъ).
Слободний, -а, -е. Свободный. Чуб. І. 165., Ум. слободне́нький, слободнесенький.
Сом, -ма, м. Рыба: сомъ. Браун. 30. Ловили, ловили та й піймали сома. Ном. № 1827.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТВЕРДЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.