Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Доти́чний, -а, -е. Касающійся чего.
Залічи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Зачесть. 2) Залѣчить. Левиц. Пов. 176. Залічили в серцях наших великую рану. Макс.
Звадли́во нар. Досадно, непріятно. К. ЧР. 25.
Зіста́рити, -рю, -риш, гл. Состарить.
Знос, -су, м. Въ выраженіи: до зносу — до износу. Сорочечку до зносу носить. Шевч. 331.
Казарма, -ми, ж. Казарма. Із казарми нечистої чистою, святою пташечкою вилетіла. Шевч. 619.
Кур I, -ра, м. 1) Пѣтухъ. Желех. кури піють. Пѣтухи кричать. Ой рано, рано кури запіли, а ще ранійше пан Василько встав. Чуб. III. 285. О курях. Во время пѣнія пѣтуховъ. Опівночі застогнала, а о курях сконала. Гол. 2) кур-зілля, м. Раст.: a) Potentilla Tormentilla Schrank. ЗЮЗО. I. 132. б) Convallaria Polygonatum L. ЗЮЗО. І. 170.
Повкупі нар. Вмѣстѣ. Ми з Катрею зараз зійшли з хати, стали повкупі під дверима. МВ. ІІ. 111.
Сахарь, -рю Сахаръ. Чужа біда за сахарь. Ном. № 234. Сахарю кус, а соломи віз. Ном. № 12395., Ум. сахарець.
Чек Въ выраженіи: на чеку. На сторожѣ. Треба було жити як на чеку: боялась його сама одна стрінути. МВ. ІІ. 194.