Галуновий, -а, -е. Квасцевый.
Дошкребти́, -бу́, -бе́ш, гл. и пр. = доскребти и пр.
Заподі́яти, -ді́ю, -єш, гл. 1) Сдѣлать, причинить. Ні, ні, Господь не заподіє злого! Вівця! Що вона кому заподіє? — смерть собі. Наложить на себя руки. Сам собі смерть заподію. Смерть би собі заподіяв, як би гріха за те не було. 2) Подѣлать (колдовствомъ). Це їй так було заподіяно.
Зношати, -ша́ю, -єш и зно́шувати, -шую, -єш, гл. = зно́сити.
Ло́жа, -жі, ж. Постель, ложе. Вдовиченко буде на білій ложі лежати. Милого ложа — міх та рогожа, — то мені постіль гожа. сонце ся в ложі купає. Солнце зашло.
Надзвони́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Назвонить. 2) Наговорить чепухи.
Погній, -ною, м. Сильно унавоженная земля.
Посівний, -а́, -е́ Посѣвный. посівне. Всякое зерно, которое сѣется. Там усе посівне роде добре.
Промовляти, -ляю, -єш, сов. в. промовити, -влю, -виш, гл. Говорить, проговорить, сказать. Ой дівчинонька стиха промовляє, мене молодого як по серденьку крає. Струна струні промовляє: нема краю тихому Дунаю. Стиха словами промовляє. Дрібні сльози роню, слова не промовлю. Ой вийди, вийди, як виходила, промов словечко, як говорила.
Скипіти, -плю́, -пиш, гл.
1) Скипѣть, свариться. Опаривсь і скипів у молоці.
2) Вспыхнуть, вскипѣть (о человѣкѣ). Невістка так і скипіла і зачервонілась.
