Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

старіти

Старіти, -рію, -єш, гл. Старѣть, стариться. Чоловік старіє, а чортяка під бік. Ном. № 8694.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРІТИ"
Беркицьнути, -ну, -неш, гл. Кувыркнуть, повалить, оросить, шлепнуть, опрокинуть, повалить кого. Шейк. Так і беркицьнув його на землю.
Бокувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Сидѣть бокомъ. Де бокуй, Марусенько, не бокуй: сядь собі прямесенько. Pauli. I. 101. 2) Сторониться, обходить стороною. Бокує чогось від мене. Фр. Пр. 103.
Кабатя, -тя, с. соб. = кабатиння. Федьк. Желех.
Ле́стка, -ки, ж. Лесть, льстивая рѣчь. Жестки горшей отрутизни. Ном. № 3072. Оті шепотинники-окомони чого не допнуть у панів добрим способом, то завсіди доб'ються у них лестками. Берд. у.
Мона́рх, -ха, монарха, -хи, м. Монархъ. Монарха повідав, же все готово. Драг. Звізди бачуть короля далеко від шопи, б'ють поклони монархові, як прості хлопи. Чуб. ІІІ. 352.
Позбиткувати, -ку́ю, -єш, гл. Плохо поступить съ кѣмъ, обидѣть кого; повредить что. Позбиткував худобу. Вх. Зн. 51.
Пучечка, -ки, ж. Ум. отъ пучка.
Схід, схо́ду, м. 1) Восходъ. Заходу сонця дожидався і сходу тихої зорі. Мкр. Г. 27. Гетьман Хмельницький козаків до сходу сонця у поход виправляв. ЗОЮР. I. 60. 2) Востокъ. Хуртовина зі сходу на їх найде. К. Іов. 58. схід-со́нця. Помолилась на схід сонця. Шевч. 3) Всходъ (о посѣвахъ). Да нема тому піску сходу. Чуб. V. 970. Нема дощу, — нема сходу. Черк. у. 4) мн. схо́ди. а) Ступеньки неподвижной лѣстницы, б) вся неподвижная лѣстница. Рудч. Ск. І. 109. Ми вас сховаємо до півночі під сходи. Гн. I. 155. 5)душі. Отходъ, смерть. Ударили тричі в старий дзвін на схід душі. ЗОЮР. II. 285. А на схід душі хоч табаки понюхаю. Рудч. Ск. І. 4.
Торбонька, -ки, ж. Ум. отъ торба.
Утримувати, -мую, -єш, сов. в. утримати, -маю, -єш, гл. 1) Удерживать, удержать. 2) Содерживать, содержать. Аби но виживитися та утримати свою родину. Гн. II. 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.