Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Величночесний, -а, -е. Высокочестный, благородно честный. К. М. і X. 39.
Голінний, -а, -е. 1) Удалой, бравый, рѣзвый. Голінний, завзятий чоловік. Шевч. 302. От дівка голінна, так так! Шевч. 310. 2) Способный къ чему. Він голінний до всього. Черк. у. 3) — до чого, на що. Охочій до чего, любящій что. Маруся голінна до тарані. Черниг. у. Я дуже на сон голінна, — як засну, то вже й до світу не кинуся. Рк. Левиц. голінний до скляного бога. Любитъ выпить. Мир. Пов. І. 157. 4) Бритвенный, отточенный для бритья, годный для бритья. Голінний ніж. Оця коса голінна год п'ять живе в мене: вона саме до гоління. Васильк. у.
Коцарювати, -рюю, -єш, гл. Дѣлать ковры. Желех.
Ласкав Cм. ласкавий.
Поослабати, -баємо, -єте, гл. Ослабнуть, держаться непрочно. Поослабали трубки. Н. Вол. у.
Пролізти Cм. пролазити.
Совзениця, -ці, ж. Гололедица. Вх. Зн. 65.
Тютюняка, -ки, м. Ув. отъ тютюн. Табачище. Желех.
Уїздити, -джу, -диш, сов. в. уїхати, уїду, -деш, гл. Въѣзжать, въѣхать. У столицю в'їздив Колумб, мов царь який. Ком. Р. І. 54.
Шапкування, -ня, с. Шапочный поклонъ, сниманіе шапки для привѣтствія. Черк. у.