Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боязливо, боязно, нар. = боязко. Так мені чогось сумно й боязно, аж моє серце мре. МВ. І. 17. І сторожі боязно кричить, щоб злого пана не збудить. Шевч.
Доло́к, -лку, м. Ум. отъ I. Діл.
Дури́ло, -ла, м. 1) = дурень. Харьк. г. 2) Раст. Angelica archangelica.
Заскрегота́ти, -чу́, -чеш
Значити II, -чу́, -чиш, гл. 1) Мѣтить, намѣтить, дѣлать на чемъ-либо мѣтки, знаки. Уже я й значив шапку, так все таки крадуть. Лебед. у. Узяв заступ та лопату, пішов ямки значити. ЗОЮР. Н. 87. 2) Показывать признаки беременности (о животныхъ). Ся корова вже значить. Замѣтно, что эта корова стельная, скоро отелится. Аф. 458.
Карус, -са, м. Осока, Carex hirta.
Наві́чний I, -а, -е. Вѣчный. Нема... не переходячого на божому світі, нема повсічасного, навічного — або перейде, або привикнеш. МВ. (КС. 1902. X. 149).
Осібний, -а, -е. Особый, особенный, отдѣльный.
Призвістка, -ки, ж. Предвѣстіе, предзнаменованіе. Павлогр. у.
Склопотати, -чу́, -чеш, гл. Озаботить. Ой най же спить, най не устав, щоби моєї головоньки не склопотала. Чуб. III. 35.