Візника, -ки, м. Кучеръ, возница. Послав свого візнику попитати дороги.
Зані́колитися, -литься, гл. безл. Сдѣлаться некогда. От ж, бач, матері заніколилось, вона й не пішла. Так заніколилось, що Боже! а він кличе на хрестини.
Зневага, -ги, ж. Неуваженіе, пренебрежете, непочтеніе. Побачив Турн собі зневагу: не мед дають тут пить, а брагу. зневагу дати. Оказать неуваженіе. Дали зневагу матері.
Клювати, -клюю́, -єш, [p]одн. в.[/p] клюнути, -ну, -неш, гл.
1) Клевать, клюнуть. Їдять шляхту, клюють очі. Списав спину, що й курці нігде клюнути.
2) Биться (о пульсѣ). Вже жили не клюють.
Кожанець, -нця́, м. Башмакъ, сдѣланный изъ цѣльнаго куска кожи. Господи благослови стару бабу на постоли, а молоду на кожанці.
Нечисть, -ти, ж. Нечистота, грязь. (Свиня) усяку нечисть жере. Лопатою нечисть відкидають.
Позеленитися, -ню́ся, -нишся, гл. Окраситься въ зеленый цвѣтъ. На траві позелениться полотно.
Фрасуватися, -суюся, -єшся, гл. Сильно безпокоиться, тревожиться, печалиться. Най ся мама не фрасує.
Хитливий, -а, -е. Шаткій, неустойчивый.
Чєгір, -ра, м. = чагарь.