Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спротивити

Спротивити, -влю, -виш, гл. Возбудить противъ, возстановить. Драг. 40.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРОТИВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРОТИВИТИ"
Бігти, біжу, -жиш, гл. 1) Бѣжать. Гріх по дорозі біг та до нас плиг. Ном. № 96. Туди ж бігла да дівчинонька. Мет. 87. Ворон коню, біжи швидче! Мет. 74. Біг так, що сам себе не чув — изо всѣхъ силъ бѣжалъ. Котл. Ен. ІІІ. 21. 2) Быстро ѣхать, плыть на суднѣ. Щось біжить з дзвоником. О. 1862. V. 78. Човном біжить по під берегом. Харьк.верхи. Ѣхать верхомъ. — з копита, у чвал. Ѣхать, бѣжать галопомъ. Н. Вол. у.в клус. Бѣжать рысью. 3) О водѣ, жидкостяхъ и времени: течь. Біжить річка-млинівочка, камені руйнує. Pauli. Молоко біжить. Борщ біжить. Час біжить. Літа мої біжать як скороходець. 4) — з блеску. Бѣжать со свѣта. Як росходилась стара моя, — батю мій, хоч з блеску біжи! Харьк.
Виснажувати, -жую, -єш, сов. в. виснажити, -жу, -жиш, гл. Обезсиливать, обезсилить, истощать, истощить.
Пільга, -ги, ж. 1) Льгота, облегченіе. К. ЧР. 425. І мучиться оттут він гірше над усіх грішників, і ніколи не буде йому пільги. ЗОЮР. І. 311. Час мені козацьким ногам пільгу дати. АД. І. 122. 2) Каждое изъ двухъ параллельно расположенныхъ бревенъ, подкладываемыхъ подъ тяжелый предметъ, для скатыванія его по нимъ, напр. для скатыванія бочекъ, бревенъ. Шух. I. 181. пільгами называются также бревна, подкладываемыя подъ желобъ, устроенный для спусканія съ горъ деревьевъ (Cм. ризи). Шух. І. 178. Въ поколодві называются пільгами два параллельныя бревна, прижимающія верхнее бревно (притяг) для увеличенія его тяжести. Шух. I. 237.
Поз нар. 1) = повз. Один москаль наглядів якось гарну молодичку та все біга поз двір, все біга, щоб як небудь зачепить її. Рудч. Ск. II. 164. 2) Возлѣ. МУЕ. І. 124. Поз молоду з лівого боку сідає старша дружка. МУЕ. І. 124. (Полт. г.).
Понімечитися, -чуся, -чишся, гл. Онѣмечиться.  
Попанячитися, -чуся, -чишся, гл. = попаніти. Сим. 141. Все теє куди попанячилось і пиндючиться почало. Сим. 227.
Придуркуватий, приду́руватий, -а, -е. Глуповатый, съ придурью. А чоловік був у єї придуруватий. Черк. у.
Селешок, -шка, м. Ум. отъ селех.
Сивець, -вця, м. = сиваш. Не першина сивцю війна. Ном. № 5782. Да як жаль же мені сивця-воронця, сивця-воронця, білого копитця. Чуб. III. 295.
Типець, -пцю, м. 1) вхопити типцю. Попасть на слѣдъ, на искомую дорогу. Як погнався за їм (злодієм), то зразу попав на слід і гнався до переправи, а далі не вхопив типцю та й через те не догнав. Новомоск. у. (Залюб.). 2) дати типцю кому. Задать перцу, высѣчь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПРОТИВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.