Багатирь, -ря, м.
1) Богачъ. Такий багатир, що не знає що́ то нема. Багатирь був, а жив, як убогі люде живуть. Багатир був! Що було в його поля, худоби, що всякого добра! Умре багатир, то йде за ним увесь мир, а вмре харпак — тільки піп та дяк.
2) Богатырь. Були вони багатирі: велику силу мали. Портрети всіх багатирів: як Александр цареві Пору давав із військом добру хльору...
Бараняточко, -ка, с. Ум. отъ бараня.
Безжалісливий, -а, -е.
Дерча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Дребезжать, трещать.
Курваль, -ля́, м. Распутный человѣкъ.
Нелюбочко, -ка, м. Ум. отъ нелюб.
Повизолочувати, -чую, -єш, гл. Позолотить (во множ.). Такі повизолочувані усе пам'ятники.
Попукач, -ча, м. Удодъ (птица).
Приштапувати, -пую, -єш, гл. Пристегать.
Форкання, -ня, с. Фырканіе.
