Безхатній, -я, -є. Бездомный. Розлетілось по Вкраїні безхатнєє птаство. — затрусилось по будинках вельможнеє панство.
Випороти Cм. випорювати.
Дотепе́р нар. До настоящаго времени, до сей поры. Бідив я, та й дотепер бідую. Як тримав я поїдинка (11 десятин) тоді, та й дотепер тримаю.
Заї́здити 2, -джу, -диш, гл. Заѣздить, изнурить ѣздой. Заїздив коника, заїздив другого... Скажи, серце, правду, чи що буде з того.
Зносити, -шу, -сиш, сов. в. знести, -су, -сеш, гл. 1) Сносить, снести съ чего либо внизъ или съ какого либо мѣста. «Зносьте худобу!» А добра ж то повнісінький віз, іще й намисто товсте. Стали зносить. Тиха вода, тиха, бережечки зносить. А далі і знесло млинок. 2) Снашивать, снести изъ разныхъ мѣстъ въ одно. 3 нечистою силою збірає і зносить людям гроші. 3) Сносить, снести снизу вверхъ. Зніс на горище мішок з половою. Зносють на віз скриню. 4) Поднимать, поднять, возносить, вознести. Високо к небу очі свої зносять. Як знесете вгору сина. 5) Рубить, срубить, срѣзать, снять. Так живо ниву знесемо. Тобі голову знесу по самі плечі. 6) Переносить, перенести, выносить, вынести, вытерпѣть. Ой як важко сплисти море, то так тяжко знести горе. Гаразду знести не може, а біду терпить. 7) Уничтожать, уничтожить, упразднять, упразднить, отмѣнить. Мало не пів села пожежа знесла. Їхній приговор знесуть. Хвалиться знести всю шляхту й панство. 8). Только сов. в. О яйцахъ: снести. Та була в їх курочка ряба, та злізла на поличку, та знесла яєчко. 9) зносити мислі, зносити мислям. Думать. Я до тебе не говорю, тілько мислі зношу. Мислоньки мене зносять. 10) — голово́ю. Быть въ состояніи по своему уму сдѣлать что-либо, соображать, сообразить, уразумѣть. Чи він би ж громадське діло зніс головою. Що ж вам, свату, вражу я? Їй Богу й головою не знесу. 11) охо́та зносе. Охота есть, берегъ. Як зносе його охота ковалювати, най учиться.
Кілювати, -люю, -єш, гл. Задѣлывать, забирать стѣну вертикально поставленными жердями. Кілювати хату.
Крамарський, -а, -е. Торговый, купеческій. Говорив про свої крамарські діла. Крамарський віз простугонить.
Нарабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Награбить.
Піт, по́ту, м. Потъ. Піт проймає. Циганський піт. Дрожь. Трусилось тіло, його циганський піт проймав.
Поз'їдати, -да́ю, -єш, гл. 1) Съѣсть (верхній слой, вершокъ у растенія) (во множествѣ). Вона в нас як кішка: сметанку з глечиків поз'їдає, вершечки поспиває. Корова вскочила у садок і поз'їдала щепи молоденькі. 2) Разъѣсть. Кайдани руки-ноги поз'їдали.