Гаєчка, -ки, ж. Ум. отъ гайка 1.
Головниця, -ці, ж. = головиця 3.
Довбе́ха, -хи, довбе́шка, -ки, ж. 1) Колотушка. Пристань, пристань до вербунки, будеш їсти з маслом булки; будеш їсти, будеш пити, довбешкою воші бити. 2) Тупица, тупая голова.
Завиду́щий, -а, -е. Завистливый. Завидущі очі.
Зганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зігна́ти, зжену́, -не́ш, гл. 1) Сгонять, согнать съ чего, прогонять, прогнать откуда. Послухай ти, чуро: чи то гуси кричать, чи лебеді ячать?.. Коли гуси кричать, або лебеді ячать, то зжени. (1849), 26. Свою матір рідненьку, удову стареньку, зневажали ти з домівки зганяли. 2) Сгонять, согнать въ одно мѣсто. Бігає за скотом, зганя докупи всіх. 3) — з сві́ту. Губить, погубить, лишить жизни, убить. Чи ж я кого з світу зігнав, чи я в кого одняв? 4) — ти́рсу. У гребенщиковъ: соскабливать, соскоблить ножемъ и сгладить шероховатую поверхность гребня.
Манія́, -нії́, ж. 1) = мана. Причепився, як тая манія. 2) Кошениль, сурикъ. Щоки терли манією, а блейвасом і ніс, і лоб.
Попорошити, -шу́, -шиш, гл. Посыпать пылью, порошкомъ.
Сивоволосий, -а, -е. Сѣдоволосый. І сивоволосий підняв руки калічені до святого Бога.
Твердючий, -а, -е. Очень твердый.
Удатно нар. = удатне.