Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сповивач

Сповивач, -ча, м. Свивальникъ. О. 1861. II. 7. Ум. сповивачик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОВИВАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОВИВАЧ"
Безлюдько, -ка, м. Нелюдимъ. Ото безлюдько! не хоче з людьми ні випити, ні ззісти. Н. Вол. у.
Бузувати, -зую, -єш, гл. 1) Наказывать, бить. Желех. 2) Журить, бранить, дѣлать, выговоръ. Желех.
Буравий, -а, -е. Буроватый. Вх. Лем. 395.
Габлі, -лів, м. мн. = габлина. Желех. Вх. Зн. 9.
Грама́тка, -ки, ж. 1) Азбука, букварь. Аз-буки, бери граматку в руки. Ном.  2) Поминальная книжечка. Наняли тут по йому панахиду і у граматку свою записали. Кв.
Гречи́зна, -ни, ж. Греческій языкъ, литература. Не дарма в Віттемберзі ти гречизни жував. К. ЦН. 172.
Зві́сно нар. 1) Извѣстно. Здавна звісно, що він добрий чоловік. 2) Извѣстное дѣло, конечно. Звісно, чужі люде: хоть і добрі, та не знатимуть. МВ. І. 13. На бе́седі, вже звісно, попились. Гліб. 43.
Одн.. Cм. отъ віднаджувати до відняти.
Роздаватися, -даюся, -єшся, сов. в. роздатися, -дамся, -дасися, гл. 1) Раздаваться, раздаться, быть розданнымъ. 2) Разступаться, разступиться. Хвиля роздалася і обох покрила. Шевч. 3) Расширяться, расшириться. Не кравець винен: сам розлазишся, то й одежа мусить роздатись. Левиц. І. 140. Тільки що небудь нагріється, то зразу робиться більшим, роздається. Дещо. 4) Разгуляться. Ой поїдем в чисте поле, в чистім полі роздаймося. Чуб. V. 42.
Уїжджати, -джаю, -єш, гл. = уїздити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОВИВАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.