Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сповенитися

Сповенитися, -ню́ся, -тися, гл. Разлиться (о рѣкѣ). Там ся річка сповенила, туди не перейдеш. Гол. II. 433.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОВЕНИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОВЕНИТИСЯ"
Бігнути, -ну, -неш, гл. = бігти. Драг. 267. Бігнуть, пливуть човенцями. АД. І. 246.
Відполіскувати, -кую, -єш, сов. в. відполоскати, -щу, -щеш, гл. Отмывать, отмыть, полоща въ водѣ.
Ворухливий, -а, -е. Подвижной; безпокойный.
Гасниця, -ці, ж. Керосиновая лампа. Нѣжин. у. Ум. гасничка.
Ку I пред. Къ. Явор ку ней промовив. Гол. II. 713.
Пампух, -ха, м. Родъ пышки — печеной или вареной. Маркев. 152. Пливає, як пампух в олію. Ном. № 1720. Ум. пампушок. Така пухната, мов пампушок. Гн. II. 27.
Попрацюватися, -цююся, -єшся, гл. Сильно потрудиться. Отому чоловікові, що хата згоріла, так горе: доведеться попрацюватися, бо все з себе самого, ніхто не поможе. Харьк.
Сполохнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Однокр. отъ сполохатися. Встревожиться, взволноваться. Народ, побачивши його, вельми сполохнувся. Єв. Мр. IX. 15.
Тіпець, -пцю́, м. Раст. Festuca ovina L. Шейк.
Чупрун, -на, м. 1) Простолюдинъ. Безокая фортуна зробила паном із чупруна. Котл. Ен. VI. 17. 2)зілля. Родъ растенія. КС. 1893. VII. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОВЕНИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.