Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буґа, -ґи, м. = бугай і. Вх. Пч. II. 5.
Вильцята, -цят, с. мн. см. отримач. Шух. I. 249.
Воратися, -рюся, -решся, гл. При паханьѣ своего поля прихватить чужаго.
Засма́лювати, -люю, -єш, сов. в. засмали́ти, -лю́, -лиш, гл. Обжигать, обжечь; опаливать, опалить.  
Затушко́вуватися, -ко́вуюся, -єшся, сов. в. зату́шкатися, -каюся, -єшся, и затушкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Закутываться, закутаться.
Знехтати, -таю, -єш, гл. = знехтувати. Знехтали став, та й нема тепер. Н. Вол. у.
Камізельчаний, -а, -е. = камізельковий.
Кряжити, -жу, -жи́ш, гл. 1) Усердно работать, не разгибая спины. 2) Заботиться, радѣть. Лежень лежить, а над ним Бог кряжить. Ном. № 1682. Стара, було, так і кряжить за дітьми, щоб ніхто не зобідив. Канев. у. За ним кряжили, значить жаліли, що наче він справний, щоб не рощитать його. Верхнеднѣпр. у.
Пороспросторювати, -рюю, -єш, гл. То-же, что и роспросторити, но во множествѣ.
Таловірка, -ки, ж. Родъ седьдя. Вісім хур провадив риби: там був оселедець, лящ, сула, тарань, чахоня, чабаки, севрюга, короп, щука, таловірка, лин і окунь. Мкр. H. 7.