Вечорина, -ни, ж.
1) = вечір. Хоч не вранці, — в вечорині.
2) = вечеря. Да спасибі, сину, за сю вечорину.
3) мн. Совмѣстный ужинъ невѣсты съ дружками, а жениха съ боярами и со всей свитой — въ субботу. Ум. вечоринка. Коли б мені не тини та не перетинки, ходив би я до дівчини та що вечоринки.
Ігра, -ри, ж. = гра.
Кораблевий, -а, -е. Корабельный. Попереду на морі видно тілько верх щогли кораблевої.
Корячкуватий, -а, -е. Кривой и со множествомъ развѣтвленій (о деревѣ). Дерево її нарубалось. Таке корячкувате, що її на палицю не вибереш.
Наґраму́зляти, -ляю, -єш, гл. Написать каракулями, грязно.
Натяж, -жа, м. Рас. Ranunculus lingua L. Cм. натягач 2б.
Позапаскуджувати, -джую, -єш, гл. Загадить (во множествѣ).
Спихати, -ха́ю, -єш, сов. в. зіпхнути, -пхну, зіпхнеш, гл. Спихивать, спихнуть, сталкивать, столкнуть. Мужик з печі спав — ніхто його не спихав.
Тутарь, -ря, м. Здѣшній, мѣстный житель. Ой тутару, ой тутареньку, сему дому господареньку.
Хапло, -ла, с. Сорная трава. Посіяла квітки, а виросло хапло.