Божиця, -ці, ж. = богиня. Каже одуд до Бога: «Зроби, Боже, так, щоб я став богом, а моя одудиця стала божицею.
Вимилити, -лю, -лиш, гл. Измылить.
Вихватний, -а, -е. Быстрый, хваткій, энергичный. Запорожці — то народ був вихватний.
Мізкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Соображать, размышлять. Було їм вольно розмовляти про всякії свої діла і думати, і мізкувати. Я вже й сам не раз про се мізкував. Чого воно так було, — не моє діло мізкувати.
Небувалість, -лости, ж. То, чего не-было. Гнівили Тройцю й горювали за небувалость і обман.
Повозка, -ки, ж. Телѣга. Ум. повозочка. Та запрягай повозочку, та поїдем в чисте поле.
Помирувити, -рую, -єш, гл. Помазать елеемъ.
Тарах! меж., выраж. стукъ паденія, ударъ, грохоть. Тарах щастя в хату.
Узуття, -тя, с. Обувь. У неї ні одежи теплої, ні узуття як слід.
Хлюпання, -ня, с. Плесканіе.