Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Довгота́, -ти́, ж. Долгота. Тисяча літ, як дня довгота супротив вічного живота. Чуб. ІІІ. 19.
Зіхідний, -а, -е. Всхожій, годный для посѣва (о сѣменахъ). Пшениця... умолотна... зіхідна. Чуб. III. 456.
Корок, -рка, м. Каблукъ. Чуб. VII. 431. Один чобіт на підкові, а другий на корку. Н. п. Чоботи на височенних корках пошиє, щоб не швидко зносились. Г. Барв. 516. Ум. корочок. Черевички на корочках височеньких. МВ. ІІ. 77.
Несвідомість, -мости, ж. 1) Невѣдѣніе. Чуб. І. 273. 2) Безсознательность.
Піддивитися Cм. піддивлятися.
Приплющити Cм. приплющувати.
Сельце, -ця, с. Ум. отъ село.
Сперечати, -ча́ю, -єш, сов. в. сперечити, -чу, -чиш, гл.кого. 1) Уговаривать не дѣлать чего, удерживать. Я його сперечав: бійся Бога, не їдь, теперки ніч! Камен. у. 2) Препятствовать, воспрепятствовать. Рубають собі ліс у пана, ніхто не сперече, бо то ніч. Камен. у.
Стоніжник, -ка, м. зоол. Millepeda, тысяченогъ. Вх. Лем. 472.
Угрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. угріти, -рію, -єш, гл. 1) Пригрѣвать, пригрѣть, нагрѣвать, нагрѣть. А сонце гріє все та грів помаленьку; угріло Божий світ. Греб. 376. Ледачого і кожух не вгріє. Грин. 1. 234. 2) Разгорячать, разгорячить. Угріти коня. 3) Только сов. в. ударить. А він його як угріє в потилицю. Як угріє змія, то той по шию і ввійшов у мідний тік. Чуб. II. 238.