Бельбас, -са, м. Балбесъ, здоровань, неуклюжій человѣкъ. Здоровий бельбас, а такий дурний.
Верша, -ші, ж. Рыболовный снарядъ конусообразной формы, сплетенный изъ прутьевъ. Раки, лізьте в вершу. Роз'їхавсь як верша. Насміялась верша болоту, коли оглянеться, аж і сама в болоті. Cм. єтір з прутя.
Жарту́шки, -ків, м. мн. Шутки. Кому жартушки, а мишці смертушки.
Зразовий, -а, -е. Къ зразам относящійся. (Понесли) зразову до ріжків печінку.
П'яти-перстень, -тня, м. Раст. Potentilla alba L.
Теплішати, -шаю, -єш, гл. Становиться теплѣе.
Тигод, -да, м. = тигитка.
Тяти, тну, тнеш, гл.
1) Рѣзать, рубить, косить. Як панок наш тяв, то тур-царя стяв. Було брати косу да й ступать у росу, да травиченьку тяти.
2) Ударять, бить. Що ти так тнеш коні?
3) Кусать, жалить. Тяли комарі.
4) Твердить одно и то же. Чим то той Лазарь Богу приподобився, що його увесь тиждень тнуть та й тнуть.
Хибкий, -а, -е. 1) Неустойчивый, шаткій, колеблющійся. Гойдала човник, хибкий як трісочка. Хибкий місток. Хибкий віз. (У лілеї) стебло тоненьке, хибке.
2) Слабый, неустойчивый по характеру, уступчивый. Таке в мене серце хибке, що й не встою, як знов проситимуть. Чудне, хибке, непевне слово в його.
3) Увертливый, ловкій. Хибкий хлопець. А як піде танцювати, то найхибкіщий Лавро.
Цариця, -ці, ж. Царица.
