Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спалити

Спалити, -лю, -лиш, гл. 1) Сжечь. Спалив та й попел по степу розвіяв. ЗОЮР. І. 120 Та ні вітер його не звіє, ні сонце його не спале. Мет. 208. 2) Опалить (солнцемъ кожу). 3) Безл. Мене спалило. Я вспылилъ, меня взорвало. Павлогр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПАЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПАЛИТИ"
Гурча́ння, -ня, с. Гудѣніе, журчаніе.
Застраши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Устрашить, испугать, запугать. Та не всіх же хижа сила людоїдством застрашила. К. Досв. 112.
Лементі́ти, -чу, -тиш, гл. Кричать, громко говорить. Жінки лементіли біля корчми, аби дав жид без грошей горілки. Камен. у.
Моти́ка, -ки, ж. Кирка. А ні лопата, а ні мотика їх не розлучить. Ном. № 9519. Сокира остра, мотика їй сестра. Ном. № 7995.
Настіж нар. Настежь. І сіни й хата перед тобою настіж. К. ЧР. 222.
Підписати, -ся. Cм. підписувати, -ся.
Порозсаджувати, -джую, -єш, гл. Разсадить (во множествѣ).
Продажність, -ности, ж. Продажность. К. Кр. 28.
Стебельце, -ця, с. Ум. отъ стебло.
Чепчик, -ка, м. 1) = чебчик. Левиц. Пов. 97. Мил. М. 32. 2) Ум. отъ чепець. 3) Сорочка, въ которой иногда родится ребенокъ. (КС. 1893. VII. 76) или животное. (Богод. у.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПАЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.