Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сотня

Сотня, -ні, ж. 1) Сотня, сто штукъ. 2) Часть козацкаго полка. 3) Въ старой Украинѣ XVII и XVIII в. извѣстная часть территоріи, состоявшая изъ нѣсколькихъ курінів и сама составлявшая часть полка. Ум. со́тенька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 170.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОТНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОТНЯ"
Вивідець, -дця, м. Въ орнаментѣ при раскрашиваніи мисокъ: кривая линія, идущая вдоль краевъ миски. Вас. 184.
Дооста́нку, дооста́ну, нар. Вконецъ, совершенно, окончательно. Не було добра змалку, не буде й доостанку. Ном. І сам я, хлопці, перестану, коли поб'ю всіх доостану. Сніп. 188.
Зміцнити Cм. зміцняти.
Мані́ритися, -рюся, -ришся, гл. Жеманиться.
Огидний, -а, -е. Противный, отвратительный, мерзкій, гнусный.
Огир, -ра, м. = огер. Прискочив перше до Камили, як огир добрий до кобили. Котл. Ен. VI. 61.
Огорода, -ди, ж. Ограда.
Підбурити, -ся. Cм. підбурювати, -ся.
Стогначі, -чів, м. мн. Частые стоны. (въ старости, болѣзни). Стогначі напали.
Уїдно́сталь, нар. = В одно́сталь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОТНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.