Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сотня

Сотня, -ні, ж. 1) Сотня, сто штукъ. 2) Часть козацкаго полка. 3) Въ старой Украинѣ XVII и XVIII в. извѣстная часть территоріи, состоявшая изъ нѣсколькихъ курінів и сама составлявшая часть полка. Ум. со́тенька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 170.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОТНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОТНЯ"
Гадюччя, -чя, с. соб. Гадюки. Тілько й видко між кущами, що гадюччя й ящірок. Щог. Сл. 123.
Десятолі́тній, -я, -є. Десятилѣтній. Збагатилось (козацтво) за десятолітню війну з ляхами. К. ЧР. 4.
Кужівник, -ка, м. см. кужівка. Шух. І. 148.
Маломо́вний, -а, -е. Неразговорчивый, молчаливый. Желех.
Недбало нар. 1) Нерадиво, нерачительно, небрежно. 2) Беззаботно.
Познайомити, -млю, -миш, гл. Познакомить.
Рябканистий, -а, -е. Пестрый. Cм. рябий 1. Вх. Зн. 61.
Торбочка, -ки, ж. Ум. отъ торба.
Ущудити, -лю, -лиш, гл. Прижать; сжать.  
Щавельний, -а, -е. Щавелевый, щавельный. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОТНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.