Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сотниченко

Сотниченко, -ка, м. Сынъ сотника.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 170.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОТНИЧЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОТНИЧЕНКО"
Богомільний, -а, -е. Набожный, богомольный. Грин. І. 49. Був собі чернець і такий богомільний. Рудч. Ск. II. 200.
Вапнування, -ня, с. Штукатурка, побѣлка известью.
Виорати, -ся. Cм. виорювати, -ся.
Застря́мина, -ни, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Вас. 165.
З'ї́хати, -ся. Cм. з'їздити, -ся.
Киринник, -ка, м. 1) Безпорядочный человѣкъ. Желех. 2) Пачкунъ, маральщикъ. Желех.
Океан, -ну, м. Океанъ. Океан колишеться ревучий. К. МБ. II. 124.
Піздріти, -дрю, -риш, гл. Посмотрѣть. Іди піздри, старостоньку, ци високо місяченько. Гол.
Розроїтися, -роюся, -їшся, гл. Развестись роями (о пчелахъ). З одного рійка розроїлось їх більш як сто колодок. Стор. II. 100.
Фірман, -на, м. = фурман. Kolb. I. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОТНИЧЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.