Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бардочка, -ки, ж. Ум. отъ барда.
Гегеп меж. = геп.
Дзьоб, дзьо́ба́ти и пр = Дзюб, дзюбати и пр. Н. Вол. у. Харьк. г. Дзьо́бом сі́сти. Остаться на мѣстѣ, не подвинуться. Дзьобом сидиш, — ні за що рук зачепити, ніде заробити. Кролев. у. В кого є худібка, до той якось виборсається, того й на заробітки пустять, а голиш все таки дзьобом сяде. О. 1862. IV. 106.
Заве́зти́. Cм. Завозити.
Кпити, кплю́, кпиш (з ко́го, з чо́го), гл. Трунить, насмѣхаться. Було не кпити з Микиті, бо Микита і сам кеп. Ном. № 7093. Давно се діялось колись; ще як борці у нас ходили по селах, та дівчат дурили, з громади кпили, хлопців били. Шевч. 565.
Підданий, -а, -е. 1) = підданець 1. 2) = підданець 2. Три пани, два отамани, а оден підданий. Ном. № 1174. Сухомлинського пана підданий. МВ. І. 41.
Посинити, -ню́, -ни́ш, гл. Посинить.
Розітлітися, -лі́юся, -єшся, гл. Разгорѣться. Вугілля дубове добре, та поки розітліється, то попожди. Лебед. у.
Розумець II, -мцю, м. Ум. отъ розум.
Таківський, -а, -е. Таковскій. Таківський з лоба. Ном. № 4858. Еге, вона таківська була. Г. Барв. 423. Ми роду не таківського, ми роду королівського. Грин. III. 437.