Викладати, -даю, -єш, сов. в. викласти, -ду, -деш, гл.
1) Выкладывать, выложить. Як позичає, то всі боги викладає.
2) Въ художественныхъ гуцульскихъ работахъ: дѣлать инкрустаціи изъ дерева, рога или кости.
3) Только сов. в. Положить убитыми многихъ, убить многихъ. Виклав ляшків, виклав панків у чотирі лави.
4) Раскладывать, разложить. Сидить мила в загороді, карти викладає.
5) Излагать, изложить. От л й викладаю все теє небозі.
6) Сочинять, составлять. Не хапайсь пісні співать — повагом! бо не ти її виклав.
7) Испражнять, испражнить. А ні ладу, а ні складу, іззіж те, що я викладу.
8) = валашити, вивалашати.
9) смішки си (собі) з кого викладати. Трунить, смѣяться надъ кѣмъ, подтрунивать.
Волити, -лю, -лиш, гл. Хотѣть, желать. Ой чи волиш, Бондарівно, та мед-вино пити, а чи волиш, Бондарівно, в сирій землі гнити? волити волю. Исполнять желаніе. На чіїм возі сидиш, того й волю воли. Уже ж мені та й надокучило твою волю волячи.
Досте́мено нар. Точно, точь въ точь. Достемено так робиш, як той баран. Отак достемено і у нас.
Завпе́рше нар. Прежде всѣхъ. Ой мій пане, пане Іване, десь то ти забгався, що на ляхів став завперше, да й не сподівався.
Киюра, -ри, ж. Ув. отъ кий.
Конячина, -ни, ж. Дрянная лошаденка. Найняв я конячину та потягся аж на довгопільський ярмарок.
Нахильцем, нахильці (пити) Просто изъ сосуда безъ помощи рюмки или стакана (пить). Взяв пляшку та й почав пити горілку нахильці.
Побрижитися, -жуся, -жишся, гл. Поморщиться, сморщиться. Як випрати сукняну хустку, то побрижиться.
Просяниця, -ці, ж. Просяная солома. Овсяниця, просяниця — все то товару корис.
Шарах! меж., выражающее быстрое движеніе метнувшагося, бросившагося человѣка, животнаго. Шарах зграя до байрака. Тоді люде шарах, так як ті овечки, та й збіглись докупи. Півень: кукуріку! Мерці — шарах у ями!