Ад, а́ду, м. = Пе́кло. Пойде Ирод сам по аду Луциперу на пораду.
Доповза́ти, -заю, -єш, сов. в. доповзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Доползать, доползти. Мов рачки доповзла до города.
Досипля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = II. досипати. Молода дівчина нічки досипляє.
Ощада, -ди, ж.
1) Бережливость.
2) Пощада.
Правдити, -джу́, -ди́ш, гл. Оправдывать. Чоловіка винили, а жінку правдили.
Приставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. приставити, -влю, -виш, гл.
1) Приставлять, приставить, поставить. Пристав драбину до стіни. Затопила піч, приставила окропи.
2) Доставлять, доставить. Приставив Остап хліб від свого пана.
3) Приставлять, приставить къ дѣлу. Хто ж нас тепер буде ізражать і порядок давать, і на діло приставлять.
Ридання, -ня, с. Рыданіе. У нас у хаті ридання голосне та гірке та розпачливе.
Розстрявати, -ряю́, -єш, гл. = розстряватися.
Футькало, -ла, с. Вспыльчивый человѣкъ. .
Шляхта, -ти, ж. Шляхта, дворянское сословіе въ Польшѣ. Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє, та королем коверзує. Ум. шляхтонька, шляхточка.