Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

солянка

Солянка, -ки, ж. 1) Солонка. 2) Соленая вода, изъ которой вываривается соль. Kolb. І. 72. 3) Раст. Salicornia herbacea L. ЗЮЗО. І. 134.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОЛЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОЛЯНКА"
Галайкотати, -кочу, -чеш, гл. = галайкати. Желех.
Деше́вший, -а, -е. Сравн. ст. отъ деше́вий. Болѣе дешевый. Та коли б же то шукати, де хліб дешевший. Кв. II. 22.
Запо́взатися, -заюся, -єшся, гл. Запачкаться, ползая. Глянь, як дитина заповзалася. Харьк. у.
Невістиця, -ці, ж. = невістка. Вийди, матінонько стара, привів ем ті невістицю — красна, молода. Гол. І. 75.
Перерванець, -нця, м. Раст. Alsine media. Лв. 96. Cм. мокрець.
Руйновище, -ща, с. Развалины, мѣсто покрытое развалинами. Бо пустками вони (до́бра), руйновищем стояли. К. Дз. 99. Оттим же то живе він у руїнах, в руйновищі, що люде подбігали. К. Іов. 34.
Спльовувати, -вую, -єш, сов. в. сплюнути, -ну, -неш, гл. Сплевывать, сплюнуть. Тричи треба сі слова проказати, за кожним разом по тричи спльовувати. Грин. II. 40. Ой хоч поцілує, дак додолу сплюне. Чуб. V. 842.
Тиша, -ші Тишь, тишина, спокойствіе. Рідко тиша, більш вітри. Ой дай нам мир в сионських мурах і любу тишу у чертогах. К. Псал. 291.
Туршук, -ка, м. Кустарникъ, молодой лѣсъ. Шейк. Шух. І. 210.
Чистюнький, -а, -е., Ум. отъ чистий. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОЛЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.