Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

солімка

Солімка, -ки, ж. Ум. отъ солома.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 166.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОЛІМКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОЛІМКА"
Арештува́тиCм. арешто́вувати.
Брезулець, -льця, м. = бредулець. Вх. Зн. 4.
Воробень, -бня, м. = воробець. О. 1862. X. 34.
Гу́совки, -вок, ж. мн. Ум. отъ гусла.
Ж сз. Употребляется послѣ предыдущей гласной. Горе ж мені, горе, нещасная доле! Чуб. V. 1.
Остригати, -га́ю, -єш, сов. в. остри́гти, -жу́, -же́ш, гл. = обстригати, обстригти.
Пердіж, -жа, м. Испусканіе вѣтровъ.
Перегромаджувати, -джую, -єш, сов. в. перегромадити, -джу, -диш, гл. = перегрібати, перегребти.
Попукати, -каю, -єш, гл. 1) Постучать. 2) Лопнуть (во множествѣ). Попукають шибки у зімі. Камен. у.
Пороскипати, -паємо, -єте, гл. Раскипѣть, развариться отъ кипѣнія. Пороскипали вареники. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОЛІМКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.