Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бір I, бору, м. Сосновый лѣсъ, боръ. АД. І. 83. Закотилось сонечко за зелений бір, ми підемо вечеряти у багатий двір. Н. п. Ум. бірок, борочок. Чуб. V. 484. Ув. борище, боряка.
Дю́рка, -ки, ж. = дірка. Юрку, Юрку, наплюй в дюрку. Ном. № 12718.
Зробок, -бка, м. Истощенный работою, негодный уже къ работѣ человѣкъ. Желех.
Покріпний, -а́, -е́ Крѣпительный, подкрѣпляющій. Горілка покріпна юнацька. К. ЦН. 184.
Порозорювати, -рюю, -єш, гл. Распахать (во множествѣ).
Приостанок, -нку, м. Конецъ, окончаніе. Що це він на приостанку росказував? Борз. у.
Судейський, -а, -е. 1) Судейскій. Осівся біля столу на судейську скамницю. Бубл. 2) Употреб. какъ сущ. Чиновникъ, служащій въ судѣ. Вони судейським не кажуть, не ймуть віри. Стор. І. 48.
Трахтування, -ня, с. = трактування.
Хамелити, -лю́, -лиш, гл. Жевать съ трудомъ. Як молодою бувала, по сорок вареників їдала; а тепер хамелю-хамелю, насилу п'ятдесят умелю. Ном. № 8146.
Хе-хе, меж., выражающее смѣхъ. А ми... хе-хе! а ми жонаті. Шевч. 180.