Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ая́йкало, -ла, м. 1) Произносящій: ая́й, стонущій. Желех. 2) Трусь, мнительный человѣкъ. Желех. Він таке (такий) аяйкало.
Габлі, -лів, м. мн. = габлина. Желех. Вх. Зн. 9.
Грива́нь, -ня́, м. 1) Конь, имѣющій большую гриву. 2) Переносно: длинноволосый человѣкъ.
Мулюва́ти, -лю́́ю, -єш, гл. = малювати. Мулює брови синьою ожиною. Чуб. V. 693. Мульований коромисел гнувся, не вломався. Чуб.
Позгрібувати, -бую, -єш, гл. = позгрібати. Усе позмітувано, позгрібувано, чи кізяк, чи трісочка. Г. Барв. 193.
Смертельний, -а, -е. 1) Смертельный, смертоносный. Смертельний меч того минає. АД. І. 187. Помалу, братці! Не вразьте моїх смертельних ран. Мет. 2) Смертный. Од гріхів смертельних душу одкупляє. АД. І. 188. Лежить на смертельній постелі. Н. Вол. у.
Терниця, -ці, ж. = терлиця. Чуб. VII. 409. Грин. III. 679. Така, що постав сім терниць, то переб'є. Ном.
Тогобочанка, -ки, ж. Жительница другого берега, живущая по ту сторону рѣки. Ум. тогобочаночка.
Хлоптати, -пчу, -чеш, гл. = хлептати. Бігло три пси: один білий, другий червоний, третій чорний. Білий біжить більма зобати, червоний крови хлоптати. Мнж. 150.
Шварок, -рку, м. У сапожниковъ: кусокъ камня употребляемый для приглаживанія каблука. Сумск. у.