Доса́дни́й, -а, -е. 1) Непріятный. Досаднії звістки. 2) Вредний. Поганому животу досадні й пироги. Ум. досадне́нький.
Захляпатыся, -паюся, -єшся, гл. = захлюпатися.
Знаний, -а, -е. Извѣстный. Добре знані нам речі. Знана на ввесь світ Баба Борець. Не дивиться на знаних і великих, не дивитися на вбогих і багатих.
Кабанник, -ка, м.
1) Торгующій свиньями.
2) Свинобой, рѣжущій свиней.
Клинець, -нця, Ум. отъ клин. 1) Клинышекъ — отдѣльно или какъ часть различныхъ снарядовъ. Также какъ часть одежды. 2) Клинъ, подкладываемый мельниками подъ рычагъ, которымъ поднимается жерновъ для ковки послѣдняго. 3) Вѣшалка въ видѣ деревяннаго колышка въ стѣнѣ. Новеньке ситце на клинці, а старе під лавою. Ой мій коник тобі стайні не загноїть, а золота зброя клинців не поломить. 4) Гвоздь, подковный гвоздь. 5) Различнаго рода орнаменты, въ которые составною частью такъ или иначе входить треугольникъ или фигура на него похожая: въ размалевкѣ глиняной посуды — рядъ сегментовъ по краю тарелки. , въ писанках — рисунокъ изъ 24 треугольниковъ. , въ вишивкахъ: овескові, реп'яшкові клинці.
Начальство, -ва, с. Начальство. Тебе... вибрали за начальство.
Невмітно нар. мені невмітно. Я не замѣтилъ, не припомню. Сього невмітно мені, щоб таке було в його рало.
Погукувати, -кую, -єш, [p]одн. в.[/p] погукну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Покрикивать, крикнуть. Сама, як пані, тільки погукує: «А се подай, а те принеси!» За ворота вийшла, косу чесала, та на своїх дружок погукувала. Погукують плугатарі, поганяючи воли в плузі. Годі! — погукнула на ввесь голос свій. Погукнув він (на хлопця): біжи мерщій та спитайся.
Терпетинний, терпети́новий, -а, -е. Терпентинный.
Хорма, -ми, ж. = хворма.
