Авди́торський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный авди́тор'у.
Гевґати, -ґаю, -єш, гл. Осаживать назадъ (волы). Ґевґни воли.
Залегши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Облегчить. Залегши трохи, а то важко.
Зате́клий, -а, -е. Затекшій.
Збува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. збу́тися, -дуся, -дешся, гл. 1) Избавляться, избавиться. Біда здибає легко, ти трудно її збутись. Збувся тато клопоту: жито змолотив і гроші пропив. 2) Сбываться, сбыться, исполняться, исполниться. Уже ся все те збуло, що визнано було. 3) Лишаться, лишиться. З добрим думцею князь високого стола додумається, а з лихим думцею і малого стола збудеться.
Лю́бчик, -ка, м. 1) Милый, дорогой. Не їдь, братіку, не їдь, любчику! 2) = любисток.
Попопам'ятати, -та́ю, -єш, гл. Попомнить. Попопам'ятати московський місяць.
Синок, -нка, синонько, -ка, сино́чок, -чка, си́нчичок, -чка, м. Ум. отъ син.
Сокотуха, -хи, ж.
1) Эпитетъ курицы.
2) Трещетка, болтунья.
Стукотіти, -чу, -чеш, гл. = стукотати. В хаті у бідного ляда стукоче.