Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сницарь

Сницарь, -ря, м. 1) Ваятель, рѣзчикъ. 2) Колесникъ, каретникъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СНИЦАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СНИЦАРЬ"
Бесєкур, -ра, м. Родъ растенія. Вх. Зн. 2.
Вочко, -ка, с. Ум. отъ воко.
Зашумоті́ти, -мочу́, -тиш, гл. Зашумѣть (въ головѣ). Випили ми по чарці і по другій... зашумотіло у його. О. 1862. І. 48.
Злочестивий, -а, -е. Злочестивый. К. ЦН. 276.
Клебанина, -ни, ж. = клебаня. Ум. клебани́нка. Загубив я клебанинку та й дарабчик свічки. Гол. IV. 498.
Кручінка, -ки, ж. Крендель. Вх. Зн. 30.
Невиразно нар. Неясно, неотчетливо; невнятно. Щось вона ще говорила йому, та вже невиразно, нишком: очі заплющились, ручки опали. МВ. (О. 1862. І. 83).
Одягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. одягтися, -гнуся, -нешся, гл. Одѣваться, одѣться. Одягаєшся як попів челядник. Ном. стр. 218. Один чоловік одягавсь у кармазин. Єв. Л. VI. 19.
Охолонути, -ну, -неш, гл. Похолодѣть. Я так і охолов, як забачив вовка. Н. Вол. у. Ті як почули, — так і охололи, що й слова не вимовлять. Рудч. Ск. II. 36.
Порадіти, -ді́ю, -єш, гл. Порадоваться. Вийде мила, — порадіє. АД. І. 270.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СНИЦАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.