Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сницарь

Сницарь, -ря, м. 1) Ваятель, рѣзчикъ. 2) Колесникъ, каретникъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СНИЦАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СНИЦАРЬ"
Відмелювати, -люю, -єш, сов. в. відмолоти, -мелю, -леш, гл. Отмалывать, отмолоть.
Гу́лий IІ, -лого, м. Птица: красношейка. Вх. Пч. II. 12.
Залупи́ти, -ся. Cм. залуплювати, -ся.
Захрумтіти, -мчу, -мчыш, гл. Захрустѣть. Він йому так одважив києм по плечах, що аж кістки захрумтіли. К. ЧР. 276.
Коханочка, -ки, ж. Ум. отъ коханка.
Моше́нський, -а, -е. Мошенническій.
Пілляти, -ля́ю, -єш, гл. Полить.
Поволочка, -ки, ж. Поволочка. За котики та в поволочку. Ном. № 3995.
Подзвонитися, -ниться, гл. безл. щоб, бода́й подзвонилося! Пусть зазвонятъ (надъ тобой мертвымъ) — пожеланіе смерти. Що не по їх, зараз: «щоб і подзвонилось, щоб і закурилось!» Г. Барв. 438.
Туподумство, -ва, с. Тупоуміе, тупость мысли. К. Дз. 188.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СНИЦАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.