Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

снасть

Снасть, -сти, ж. 1) Остовъ, основныя части; напр. въ повозкѣ это оси въ соединяющими ихъ частями и подушки на осяхъ. Рудч. Чп. 249. Части снасти воза: вісь, підто́ка, підге́рсть, каблука, рукав, середина, ухналь, підісок, завіски, сто́сик, кіло́чок, загвіздок, шворінь, насад, тибель, притичка ручиця. Рудч. Чп. 249 — 250. На цьому возі снасть добра, хоч у яку дорогу, то видержить. Брацл. у. Згорів чисто вітрак: сама снасть стирчить. Брацл. у. 2) Скелетъ, основныя части тѣла. Г. Барв. 188. Я така (худа), що тільки снасть моя була та й годі. Г. Барв. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СНАСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СНАСТЬ"
Гивер, -ра, м. Щепка, лучина. Вх. Зн. 10. Cм. иверь.
Ґрамузля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Писать каракулями.
Кадіння, -ня, с. = кадження. Жахає кадилом, а з його кадіння диму нема.
Лися́к, -ка, м. = лисак. Желех.
Лихта́рик, -ка, м. Ум. отъ лихта́рь.  
Лицюва́ння, -ня, с. Перелицовываніе.
Накаля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Напачкать, нагадить. Да таку купу накаляв здорову, як хата. Рудч. Ск. І. 39.
Подоганяти, -ня́ю, -єш, гл. Догнать (многихъ).
Поярок, -рку, м. Шерсть съ молодыхъ ягнятъ. Зміев. у. Черниг. у.
Сиротити, -чу́, -ти́ш, гл. Сиротить. Не бийте мене, не сиротіть моїх дітей. Мнж. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СНАСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.