Веретенце, веретінце, -ця, с.
1) Ум. отъ веретено.
2) мн. Раст. Equisetum arvense.
Викорпувати, -пую, -єш, сов. в. викорпати, -паю, -єш, гл. Житина в око впала? Ке сюди, я викорпаю ціпилном. — Хоч би бичем, а не ціпилном, — одповів, протираючи полою око, той, кому треба було викорпувати.
В'ялити, -лю, -лиш, гл. 1) Дѣлать вялымъ, вялить. Чужина в'ялить як билину. Уже ж мені, мій же братіку, уже роженьки не щипати.... а запашного василечка у рученьках не в'ялити. Уроки.... печінку в'ялили. 2) Сокрушать, печалить. Не суши, не в'яли чорними бровами. Сушать мене, в'ялять мене мої воріженьки. Хлопцеві серденько слізьми в'ялила.
Зрікатися, -каюся, -єшся, гл. = зрекатися.
Иршини, -шин, мн. = хрестини.
Кагляний, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ каглі.
Королівонька, -ки, ж. Ум. отъ королева.
Негодиця, -ці и не́годь, -ді, ж. = негода.
Пообкладувати, -дую, -єш, гл. = пообкладати.
Порційка, -ки, ж. Ум. отъ порція.