Барвити, -влю, -виш, гл.
1) Окрашивать, красить.
2) Наводить ворсу.
До́брість, -рости, ж. Доброта. На, та знай мою добрість! Добрості і милосердію Його і міри нема. Я по добрості даю тобі. Ма́ти до́брість. Быть добрымъ. А вже в нас отець і мати все добрість собі мали б та в чистеє поле вони вихожали б. У до́брості жи́ти з ким. Быть въ хорошихъ отношеніяхъ. Мировий у добрості живе з паном. По до́брости. Добромъ. Почала його по добрости просить.
Жу́желитися, -люся, -лишся, гл. Давать нагаръ. Свічка.... неясно горіла: знай ґніт нагоряв — жужелився.
Заділува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Обнести заборомъ.
Менува́тися, -нуюся, -єшся, гл. Именоваться.
Підгорля, -ля, с.
1) Подгрудокъ у рогатаго скота.
2) Нижняя горизонтальная часть ярма.
Пліва, -ви, ж. Плева; мездра. Ум. плівка.
Премудрий, -а, -е. 1) Премудрый. І премудрих немудрі одурять.
2) Очень искусный. Бери мене, дядьку, премудрую швачку.
Притужина, -ни, ж. Жердь по краю соломенной крыши, придавливающая солому.
Сонько, -ка, м.
1) Ум. отъ сон. Ходить сонько по долині.... Ой ну, соньку, в колисоньку, заколиши дитиноньку.
2) Соня, сонливецъ. Оставлю ж сих хропти соньків.