Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зав'Яли́ти, -лю, -лиш, гл. = зв'ялити. Не зав'ялив би свої літа молодії, як тепер в'ялить. О. 1862. X. 13.
Клевчик, -ка, м. Ум. отъ клевець.
Лепо́рт, -ту, м. Рапортъ. Іул, як комендант ісправний, Енеїві лепорт подав. Котл. Ен. VI. 34.
Майори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Мелькать, виднѣться слегка, изрѣдка. Сонце майорить між хмарами. Не вродила овощ: то там, то там майорить слива й груша. Волч. у. 2) Развѣваться. Тільки чуприна майорить. Ном. № 4419. Табакове листя майорить на вітрі. Лубен. у.
Окрайчик, -ка, м. Ум. отъ окраєць.
Позаглушувати, -шую, -єш, гл. Заглушить (во множествѣ).
Почухати, -хаю, -єш, гл. Почесать (зудящее мѣсто). Біда з ними, — каже, почухавши потилицю. Стор. МПр. 44.
Прирощений, -а, -е. Приросшій. Черк. у.
Чмовх, -ха, м. Поползень, Sitta euroраеа. Вх. Лем. 483.
Шпет, -ту, м. = шпета. до шпе́ту. Какъ слѣдуетъ, красиво. Чоботи щоб були до шпету. Конот. у.