Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Біржак, біржаник, біржовик, -ка, м. Биржевой извощикъ. Багацько народу зібралось; біржаники стоять і музика грає так що ну! Кв.
Дешеві́нь, -ні, ж. = Дешевня. Херс. у.
Дріб, дро́бу, м. 1) = дрібок. Чуб. V. 1158. 2) Дробь ружейная. Аф. 394. 3) = дробина. 4) Недойныя овцы. Шух. I. 190.
Запічку́ритися, -рюся, -ришся, гл. Привыкнуть, лежать за печкой. Харьк.
Напі́рнач, -ча, м. 1) Та часть старинной чернильницы, въ которую вкладывавались перья, родъ пенала, составлявшаго одно цѣлое съ чернильницей. 2) = напірник.
Ножиці, -ць, м. мн. Ножницы. Вдарь у стіл — ножиці обізвуться. Ном. № 6799.
Підбичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрячь пристяжку. Важко на гору їхати, треба підбичувати. 2) Помочь, поддержать. Чоловік погорів, підбичуйте його. Дощ підбичує кукурузу і всячину.
Поколупатися, -паюся, -єшся, гл. Поковыряться, быть исковыряннымъ.
Попужнути, -жну, -не́ш, гл. Пугнуть. Як уже пужнули драпіжників, вона поруч з батьком на диво билась з ворогами. Стор. МПр. 28.
Селитьба, -би, ж. Усадьба. У неї була і хата славна, і селитьба. МВ. ІІ. 19.